Хліб. Пам’ять. Віра.

Сумні події. Трагічні сторінки історії України. До дня пам’яті жертв Голодоморів студентський театр «Я Вірю» (керівник Чумаченко О.Ф.) показав свою документально - художню композицію «Хліб. Пам’ять. Віра»

Голодомор, небачене страхіття,

Що холод навіває крізь роки,

Що серце кригою до сліз стискає.

Й скорботу розливає навкруги.

Голодомор. Всього лиш тільки слово,

Але волосся піднімається з чола.

І постаті голодних, очманілих

Неначе йдуть до нас із небуття.

Ми не були свідками тих страшних подій. Але ще живі наші рідні і близькі, чиї спогади не дають забути про той страшний злочин проти українського народу. І тому ми не можемо мовчати. Ми ніколи не забудемо і передамо цю пам’ять своїм дітям і онукам для того,щоб вони могли увійти вільними у вільне завтра.

В композиції студентського театру  показані події відбуваються у двох часових пластах – 2017 та 1932-33 роках. Роздуми сучасниці про хліб, пам’ять і віру органічно перепліталися з епізодами часів Голодомору. Документальні факти подані через видовищні можливості театрального мистецтва викликали сильні почуття у глядачів, не залишивши байдужими жодного.

З давніх часів люди очищувалися огнем. Запалювали свічку і мовчки клялися, що пам’ятають, що не забудуть. Горіли свічки. Присутні стояли у хвилині скорботи. Плакали. Думали.

В кінці заходу кожен глядач отримав маленький кусочок чорного хліба, щоб шанували і берегли наш святий,насущний хліб, бо він закріпив нас на цій землі.

Забути ті часи не маєм права

Й жахливі тридцять третього жнива

Хай будуть докором насильству й зраді,

Допоки наша нація жива.

Ця мистецька акція - наш маленький внесок у боротьбу за те, аби Голодомор був визнаний геноцидом проти українського народу у всьому світі.

Голова ЦК «Видовищно-театралізовані заходи, 

викладач –методист Чумаченко О.Ф.